На пікеті міської ради, який відбувався 17 березня, серед працівників КП ТМШЕД я впізнав колишнього працівника Комбайнового заводу. Ми разом обороняли перлину Тернополя від знищення.
Ситуація з теперішнім підприємством КП ТМШЕД нагадала мені далекий 2007-й рік. Спочатку на підприємстві хтось понищив техніку, потім дивним чином вивезли обладнання, здали його на металобрухт, після чого попросили “піти” працівників підприємства.
У 2007-му році ми разом були на пікетах тодішньої міської ради, прокуратури, обласної ради. Це за часів Стойка, який сьогодні є народним депутатом. Тоді він в ефірі тернопільського телеканалу заявив, що з Комбайнового заводу вивозили все вагонами. Це настільки обурило людей, що наступного дня обурені люди увірвались в ОДА до його кабінету.
Після цього знакового дня “революційну” діяльність взяли під контроль колеги зі “свободи”. На людей посипались обіцянки все вирішити, хоча раніше, коли я просив допомогти людям тема була не цікава. Мене авторитетно “посунули” депутати, які з швидкістю світла, якраз перед виборами, перейнялися проблемами людей. Люди повірили. Зрештою обладнання вивезли, працівників звільнили, а Тернопіль залишився без промислового гіганта. Що залишилось від підприємства, на якому працювало біля 14000 тернополян? А у “Свободі” ще роками розповідали як людям допомагали…
Якщо повернутися до теми КП ТМШЕД, де працювало понад 200 людей, а тепер працює 100 людей, то чи варто вірити політикам, нехай вирішує громада. Зі своєї сторони, якщо буде потрібна моя допомога я буду працювати, аби зберегти підприємство і допомогти людям.
А про те, як допомогли політики, які так хизувались перемогою нагадують розвалини Комбайнового заводу.
Щиро, Андрій Любецький.
