В Україні вже біля двох років діє ціла офшорна зона без податків. Починаючи з Майдану і до зараз. Людські пожертви на революційні потреби виявились настільки безмежними, що бізнес має шанси процвітати ще не один рік.
Кожен знає як важко в цей час заробляти гроші. Витрати на оренду, виробничі витрати, заробітна плата, податки, збори, витрати на пальне, робота з клієнтами – це все ті речі, з якими стикається кожне підприємство, або підприємець. Враховуючи витрати можна сказати, що з кожних 2 грн. зароблених підприємство отримує “чистими” лише 1 грн. прибутку., а в теперішні часи може і менше.
Левову частку коштів займають податки, які йдуть до місцевих, або державних бюджетів. Платити податки – це обов’язок кожного громадянина. До всього кожен українець сплачує 1,5% військового збору.
Волонтери відкрили нові можливості ведення бізнесу. Імпорт техніки, автомобілів, одягу, зброї – це все відбувається за межами компетенції митниці, без будь-якого митного оформлення, або сплати зборів, жодного тобі ПДВ, одна контрабанда. А Ви помітили засилля імпортних автомобілів, часто тонованих позашляховиків, на литовських, польських, французьких або номерах інших країн? Це переважно або самі бійці, або люди схожі на бійців, або волонтери, які дуже часто бувають за кордоном.
Деякі підприємці залишають свій бізнес на користь волонтерства. Оренда – безкоштовна, часто надається органами місцевого самоврядування, робоча сила – все заради держави безкоштовно, бо, як виявилось, є дуже багато людей, які згодні працювати безкоштовно, паливно-мастильні матеріали – компенсуються людьми, будівельні матеріали – приносять самі люди. І найголовніше – жодних податків, або перевірок.
Не рідко так-звані волонтери ходять по підприємствам і збирають гроші на “Національну гвардію”, “Добровольчі батальйони”, “Бійців АТО” та ще на дуже багато різних речей. Такі “волонтери” не мають зареєстрованих організацій, печаток, рахунків в банку. Дуже часто “благодійники” просять скидати гроші прямо на приватні карточки. Після “проведення” коштів дані благодійники зникають.
Підприємства та підприємці віддають свої кровно зароблені кошти різним пройдисвітам, при тому забувають, що жодної офіційної звітності по витратам волонтерів на рівні держави не затверджено.
Їжу приносять, одяг дають, бензин ставлять, та ще й платять – ось формула ідеального бізнесу по-українськи. І найголовніше – жодної звітності до ДФС, ніякого тобі ПДВ, податку на прибуток, або інших податків. З боку контролюючих органів не ініційовано жодної перевірки господарської діяльності таких суб’єктів, адже це одразу викликає резонанс наївного суспільства, яке сподівається на порядність волонтерів. Втім, вже не один з них пересів на новий автомобіль.
Не вірите? А згадайте куди подівся 1 мільйон гривень з Тернопільського майдану. Не знаєте? А ніхто не знає.
По прибутковості такого бізнесу можна тільки позаздрити – все що віддають люди залишається у розпорядженні так-званих “волонтерів”. Згідно офіційних даних прибутковість від даного виду бізнесу становить 5000 грн. чистого прибутку в день, але це не враховуючи одягу, їжі та ПММ, які жертвують люди. 0 витрат і 100% прибутку в сучасній Україні. Фантастика, скажете Ви? Ні, реальність. Довірою людей, тим більше в кризовій ситуації спішать користатись негідники та злодії.
Хочеться лише сподіватись, що даний вид бізнесу залишиться не тільки на совісті безчесних ділків, але ближчим часом закриється. Але все залежить від людей – поки є попит на брехню буде і пропозиція.
Андрій Любецький.